Текст статті 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
1Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
2При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов’язаний врахувати такі обставини:
1)правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
2)достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3)наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
3За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1)мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
2)перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
3)строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;
4)порядок виконання ухвали.
4Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.