Стаття 236 СКНедійсність усиновлення

Повний текст статті 236 СК «Недійсність усиновлення» у чинній редакції станом на 11.11.2026. Розділ: Глава 18. Усиновлення. Пояснення простими словами — від ШІ-юриста.

Текст статті 236. Недійсність усиновлення

1Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.

2Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).

3Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.

4Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях 220-222 цього Кодексу.

5Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

Джерело: Сімейний кодекс України на zakon.rada.gov.ua · редакція станом на 11.11.2026
Маєте ситуацію, де діє ця стаття?ШІ-юрист пояснить її простими словами або розбере вашу справу з посиланнями на закон.
Пояснити з ШІ ↗ Моя справа

Інші статті розділу «Глава 18. Усиновлення»

Усі статті розділу →