Текст статті 403. Зміст сервітуту
1Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
2Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.
3Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
4Сервітут не підлягає відчуженню.
У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об’єкта енергетичної інфраструктури, іншого об’єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об’єкта при переході права власності на нього.
5Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
6Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
7Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.