Текст статті 380. Поворот виконання судових рішень
1Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
1)закриває провадження у справі;
2)залишає позов без розгляду;
3)відмовляє в позові повністю;
4)задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
2Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1)закриває провадження у справі;
2)залишає позов без розгляду;
3)відмовляє в позові повністю;
4)задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
3Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
1)закриває провадження у справі;
2)залишає позов без розгляду;
3)відмовляє в позові повністю;
4)задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
4Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
5До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
6За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
7Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
8Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
9Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.