Текст статті 252. Право суду зупинити провадження у справі
1Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1)перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
2)захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
3)перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні;
4)розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
5)призначення судом експертизи;
6)направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу;
8)звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;
9)прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;
10)перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
2Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.
3Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
4З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.